пантеличений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пантели́чений пантели́чена пантели́чене пантели́чені
родовий пантели́ченого пантели́ченої пантели́ченого пантели́чених
давальний пантели́ченому пантели́ченій пантели́ченому пантели́ченим
знахідний пантели́ченого, пантели́чений пантели́чену пантели́чене пантели́чених, пантели́чені
орудний пантели́ченим пантели́ченою пантели́ченим пантели́ченими
місцевий на/у пантели́ченому, пантели́ченім на/у пантели́ченій на/у пантели́ченому, пантели́ченім на/у пантели́чених