ДЕРЖА́ВА (територія, що становить єдність з погляду історії, населення, політичного ладу тощо), КРАЇ́НА, ЗЕМЛЯ́, ЦА́РСТВОзаст., фольк.,ПА́НСТВОзаст.;КРАЙ, СТОРОНА́ (перев. із сл. рідний, наш тощо). - Держава наша велика, від моря до моря лежать її землі (Н. Рибак); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (О. Довженко); Популярність Шевченка в слов’янських землях і безпосередній його вплив на передових слов’янських письменників.. відомі всім (М. Рильський); Понад голови люду того йдуть всесвітнії бурі, Панства, царства встають і падуть, Мов фантоми понурі (І. Франко); По котрих-то краях ми не стояли! Були і в Австрії, і в Тіролях, і в Угорщині, і в Чехах (Ю. Федькович); Хіба в шотландській стороні Вже лицарів не стало? (Леся Українка).