-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пано́к панки́
родовий панка́ панкі́в
давальний панко́ві, панку́ панка́м
знахідний панка́ панкі́в
орудний панко́м панка́ми
місцевий на/у панко́ві, панку́ на/у панка́х
кличний панку́ панки́

Словник синонімів

ПАНО́К (небагатий поміщик), ПОЛУ́ПАНОКрозм., ПІ́ДПАНОКзаст.Гордий з панами та магнатами, Єремія не гордував з тими панками, що були менші за його і корились йому (І. Нечуй-Левицький); Полупанки прихильно дякували Лошакова, що він потяг руку за свого брата дворянина (Панас Мирний); Він уже був не підпанком з верховини, що низько вклонявся колись перед більшими панами, ні, він був сам паном (С. Скляренко). - Пор. помі́щик.
ПОМІ́ЩИК (землевласник, звич. дворянин, основним джерелом доходу якого є приватна власність на землю), ОБИВА́ТЕЛЬзах.;ПАН (у старій Польщі, Україні, Білорусії, Литві); ФЕОДА́Л, ДІ́ДИЧзаст., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (великий поміщик). У червоно-блакитному надвечір’ї чітко вирізьблялося обшарпане, відкрите всім вітрам село Івчанка, що споконвіку робило на безкраїх ланах поміщика Колчака (М. Стельмах); Познайомився з ними якийсь Кисилевський, не першої вже молодості дрібний обиватель з Синицькоїокруги (І. Франко); Жалілась [Мотря] на увесь мир - на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Панас Мирний); Територія етнографічної Бойківщини до загарбання її польськими та угорськими феодалами перебувала під владою галицьких князів (збірник "Бойківщина"); Мій тато казав, що старий Суханя ще замолоду, наймитуючи в дідича Новака, розтратив сили (Д. Бедзик); То й реєстровим чи городовим козакам було тісно. Багато з них до підданства старостам і державцям приневолено (П. Куліш). - Пор. панок.