панкувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив панкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   панку́ймо
2 особа панку́й панку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа панкува́тиму панкува́тимемо, панкува́тимем
2 особа панкува́тимеш панкува́тимете
3 особа панкува́тиме панкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа панку́ю панку́ємо, панку́єм
2 особа панку́єш панку́єте
3 особа панку́є панку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
панку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. панкува́в панкува́ли
жін. р. панкува́ла
сер. р. панкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
панкува́вши