панкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | панкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | панку́ймо | |
| 2 особа | панку́й | панку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | панкува́тиму | панкува́тимемо, панкува́тимем |
| 2 особа | панкува́тимеш | панкува́тимете |
| 3 особа | панкува́тиме | панкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | панку́ю | панку́ємо, панку́єм |
| 2 особа | панку́єш | панку́єте |
| 3 особа | панку́є | панку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| панку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | панкува́в | панкува́ли |
| жін. р. | панкува́ла | |
| сер. р. | панкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| панкува́вши | ||