паничів 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний паничі́в паниче́ва паниче́ве паниче́ві
родовий паниче́вого паниче́вої паниче́вого паниче́вих
давальний паниче́вому паниче́вій паниче́вому паниче́вим
знахідний паничі́в, паниче́вого паниче́ву паниче́ве паниче́ві, паниче́вих
орудний паниче́вим паниче́вою паниче́вим паниче́вими
місцевий на/у паниче́вому, паниче́вім на/у паниче́вій на/у паниче́вому, паниче́вім на/у паниче́вих