-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пан пани́
родовий па́на пані́в
давальний па́нові, па́ну пана́м
знахідний па́на пані́в
орудний па́ном пана́ми
місцевий на/у па́нові, па́ну на/у пана́х
кличний па́не пани́, пано́ве

Словник синонімів

БІЛОРУ́ЧКАрозм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАНірон., ПАНИ́Чірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІірон.,ПА́НЯзаст., ПА́ННАірон.,ПАНЯ́НКАірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Йзневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м’язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); - Буди вже своїх панів, - наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). - Пор. ле́дар, песту́н.
ВОЛО́ДА́Р (той, хто має владу над кимсь, чимсь), ВЕЛИ́ТЕЛЬ, ПАН, ХАЗЯ́ЇН, ГОСПО́ДАР. Будь-який твір володаря дум простого народу - Тараса Шевченка міг збудити людську душу, розбурхати почуття (А. Іщук); Прийшов... Командує, немов громів велитель (М. Рильський); - Ти хочеш бути моїм паном, хочеш взяти мене,.. мої руки, мій розум, мою волю і моє серце (М. Коцюбинський); Він тут [на морі] більший хазяїн, ніж на землі. Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився: од жінки чи од морської хвилі (М. Коцюбинський); Тож треба думати, що господар планети - це ти, людина, що крім нас, на планеті нікого... (О. Гончар).
ДВОРЯНИ́Н (особа, що належить до дворянства), ШЛЯ́ХТИЧ, ШЛЯХТЯ́НИНрідше.Смерть не розбирає чина, а бере селянина і дворянина (прислів’я); - Я, бачите, не з міщан. Я дворянин, шляхтич, як нас тут звуть (І. Нечуй-Левицький); Та скільки тих сварок було серед шляхтян (переклад М. Рильського). - Пор. пан.
ПАН (у формі ввічливого звертання, при називанні), ДОБРО́ДІЙ, МОСЬПА́НЕневідм. заст. (при звертанні); ПАНОТЕ́ЦЬзаст. (щодо старих чоловіків). - Роздягайтесь, панове молодці, та сідайте на покуті за столом. Ви мої любі гості, - сказав Супрун до старців (І. Нечуй-Левицький); Увійшов [дід Грива] у світлицю, вклонився пану сотнику да й каже: - Добридень, добродію! - А сотник йому: - Здоров, добродію! - бо вони один одного звикли добродіями величати (П. Куліш); Заманулося комусь похворіти, - лягай, мосьпане, до лікарні на біле простирадло, лежи й грейцара не плати (Ю. Яновський); - Добрий вечір, панотче, - привітав Грицько Гаманюк господаря (М. Ю. Тарновський).
ПОМІ́ЩИК (землевласник, звич. дворянин, основним джерелом доходу якого є приватна власність на землю), ОБИВА́ТЕЛЬзах.;ПАН (у старій Польщі, Україні, Білорусії, Литві); ФЕОДА́Л, ДІ́ДИЧзаст., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (великий поміщик). У червоно-блакитному надвечір’ї чітко вирізьблялося обшарпане, відкрите всім вітрам село Івчанка, що споконвіку робило на безкраїх ланах поміщика Колчака (М. Стельмах); Познайомився з ними якийсь Кисилевський, не першої вже молодості дрібний обиватель з Синицькоїокруги (І. Франко); Жалілась [Мотря] на увесь мир - на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Панас Мирний); Територія етнографічної Бойківщини до загарбання її польськими та угорськими феодалами перебувала під владою галицьких князів (збірник "Бойківщина"); Мій тато казав, що старий Суханя ще замолоду, наймитуючи в дідича Новака, розтратив сили (Д. Бедзик); То й реєстровим чи городовим козакам було тісно. Багато з них до підданства старостам і державцям приневолено (П. Куліш). - Пор. панок.

Словник фразеологізмів

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума [Василева мати], як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

лі́зти в пани́, зневажл. Намагатися будь-що розбагатіти, посісти видне місце в суспільстві. І про Колісника пішла по городу недобра чутка: накрав земських грошей, .. Он тепер хто посяде добро панське, хто у пани лізе (Панас Мирний); // Ставати експлуататором. — По-моєму, не лізь у пани, не висисай з народу крові (Панас Мирний).

невели́кий пан; невели́ка па́ні, перев. ірон. Незначна особа, яка не має впливу і з якою можна не рахуватися. Черевиків таки вона не діждеться, невелика пані,— пообіцяв Мирон (М. Стельмах);  Секретарка розводить руками,— немає міністра.— То ми взавтра прийдемо. Невеликі пани.— Та хоч би й великі були… У відпустці міністр (В. Большак).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

пан над (між) пана́ми. Який має велику силу, дуже могутній або дуже щасливий. Може, найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи.— Я більше не хочу. Одну сльозу з очей карих — І… пан над панами!.. (Т. Шевченко); — Сядем укупі ми тут під калиною — І над панами я пан… Глянь, моя рибонько,— срібною хвилею Стелеться полем туман (М. Старицький); Хоч сила всім страшна твоя, Хоч пан ти,— каже,— між панами, Та хто зна, що ще буде з нами (Л. Глібов).

пан над (між) пана́ми. Який має велику силу, дуже могутній або дуже щасливий. Може, найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи.— Я більше не хочу. Одну сльозу з очей карих — І… пан над панами!.. (Т. Шевченко); — Сядем укупі ми тут під калиною — І над панами я пан… Глянь, моя рибонько,— срібною хвилею Стелеться полем туман (М. Старицький); Хоч сила всім страшна твоя, Хоч пан ти,— каже,— між панами, Та хто зна, що ще буде з нами (Л. Глібов).

па́ном ді́ло, заст. Дуже добре, розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (П. Грабовський); — Їхали собі тисячу кілометрів паном діло, аж тут мало не одубіла (В. Земляк); // Жити дуже добре. — Господи, які то діти в людей! ..  То золото, а не Іван. Він того й батька піддержує добре.., та й сам паном діло (А. Тесленко).

госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О. Гончар); Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища (П. Загребельний); У словах великого князя звучав глум, і Заремба завагався. .. Цей поганий, тупоумний ковбан був паном становища (Юліан Опільський).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

пома́затися в пани́ (па́ном), ірон. Вести себе так, як люди привілейованого класу. — Колись сільські дівчата обминали того, хто в пани помазався (Ю. Збанацький); [Микола:] Він живе тілько [тільки] тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (І. Котляревський).

пома́затися в пани́ (па́ном), ірон. Вести себе так, як люди привілейованого класу. — Колись сільські дівчата обминали того, хто в пани помазався (Ю. Збанацький); [Микола:] Він живе тілько [тільки] тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (І. Котляревський).

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т. ін.). Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко); А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, .. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич); Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ’яненко); Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний). сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко).

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т. ін.). Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко); А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, .. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич); Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ’яненко); Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний). сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).