[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума [Василева мати], як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

лі́зти в пани́, зневажл. Намагатися будь-що розбагатіти, посісти видне місце в суспільстві. І про Колісника пішла по городу недобра чутка: накрав земських грошей, .. Он тепер хто посяде добро панське, хто у пани лізе (Панас Мирний); // Ставати експлуататором. — По-моєму, не лізь у пани, не висисай з народу крові (Панас Мирний).

невели́кий пан; невели́ка па́ні, перев. ірон. Незначна особа, яка не має впливу і з якою можна не рахуватися. Черевиків таки вона не діждеться, невелика пані,— пообіцяв Мирон (М. Стельмах); — Секретарка розводить руками,— немає міністра.— То ми взавтра прийдемо. Невеликі пани.— Та хоч би й великі були… У відпустці міністр (В. Большак).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

пан над (між) пана́ми. Який має велику силу, дуже могутній або дуже щасливий. Може, найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи.— Я більше не хочу. Одну сльозу з очей карих — І… пан над панами!.. (Т. Шевченко); — Сядем укупі ми тут під калиною — І над панами я пан… Глянь, моя рибонько,— срібною хвилею Стелеться полем туман (М. Старицький); Хоч сила всім страшна твоя, Хоч пан ти,— каже,— між панами, Та хто зна, що ще буде з нами (Л. Глібов).

пан над (між) пана́ми. Який має велику силу, дуже могутній або дуже щасливий. Може, найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи.— Я більше не хочу. Одну сльозу з очей карих — І… пан над панами!.. (Т. Шевченко); — Сядем укупі ми тут під калиною — І над панами я пан… Глянь, моя рибонько,— срібною хвилею Стелеться полем туман (М. Старицький); Хоч сила всім страшна твоя, Хоч пан ти,— каже,— між панами, Та хто зна, що ще буде з нами (Л. Глібов).

па́ном ді́ло, заст. Дуже добре, розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (П. Грабовський); — Їхали собі тисячу кілометрів паном діло, аж тут мало не одубіла (В. Земляк); // Жити дуже добре. — Господи, які то діти в людей! ..  То золото, а не Іван. Він того й батька піддержує добре.., та й сам паном діло (А. Тесленко).

госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О. Гончар); Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища (П. Загребельний); У словах великого князя звучав глум, і Заремба завагався. .. Цей поганий, тупоумний ковбан був паном становища (Юліан Опільський).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

пома́затися в пани́ (па́ном), ірон. Вести себе так, як люди привілейованого класу. — Колись сільські дівчата обминали того, хто в пани помазався (Ю. Збанацький); [Микола:] Він живе тілько [тільки] тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (І. Котляревський).

пома́затися в пани́ (па́ном), ірон. Вести себе так, як люди привілейованого класу. — Колись сільські дівчата обминали того, хто в пани помазався (Ю. Збанацький); [Микола:] Він живе тілько [тільки] тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (І. Котляревський).

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т. ін.). Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко); А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, .. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич); Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ’яненко); Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний). сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко).

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т. ін.). Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко); А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, .. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич); Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ’яненко); Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний). сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

[або́ (чи, хоч)] пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).