памятущий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пам’яту́щий пам’яту́ща пам’яту́ще пам’яту́щі
родовий пам’яту́щого пам’яту́щої пам’яту́щого пам’яту́щих
давальний пам’яту́щому пам’яту́щій пам’яту́щому пам’яту́щим
знахідний пам’яту́щий, пам’яту́щого пам’яту́щу пам’яту́ще пам’яту́щі, пам’яту́щих
орудний пам’яту́щим пам’яту́щою пам’яту́щим пам’яту́щими
місцевий на/у пам’яту́щому, пам’яту́щім на/у пам’яту́щій на/у пам’яту́щому, пам’яту́щім на/у пам’яту́щих

Словник синонімів

ПАМ’ЯТЛИ́ВИЙ (здатний легко запам’ятовувати), ПАМ’ЯТКИ́Й, ПАМ’ЯТУ́ЩИЙрідше, ТЯМКИ́Йрозм.Він вислухав цікаво ту промову й затямив собі до слова, бо був дуже пам’ятливий (Лесь Мартович); - Мабуть, швидкий до вчиття буде [Андрій]. Там пам’яткий такий, що аж дивно! (Б. Грінченко); Нарешті Сельм і Тур обрали мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам’ятущу (А. Кримський); Коли з вас людина тямка, згадати вам буде неважко (І. Кулик).