памятувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив пам’ятува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пам’яту́ймо
2 особа пам’яту́й пам’яту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пам’ятува́тиму пам’ятува́тимемо, пам’ятува́тимем
2 особа пам’ятува́тимеш пам’ятува́тимете
3 особа пам’ятува́тиме пам’ятува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пам’яту́ю пам’яту́ємо, пам’яту́єм
2 особа пам’яту́єш пам’яту́єте
3 особа пам’яту́є пам’яту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пам’яту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пам’ятува́в пам’ятува́ли
жін. р. пам’ятува́ла
сер. р. пам’ятува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пам’ятува́вши

Словник синонімів

ПАМ’ЯТА́ТИ (тримати в пам’яті), ПАМ’ЯТУВА́ТИрозм., ТЯ́МИТИрозм., ТЯМУВА́ТИрозм., ТЯМКУВА́ТИрозм.; БЕРЕГТИ́, ЗБЕРІГА́ТИ (перев. із сл. пам’ять, згадка тощо). Я пам’ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну (В. Сосюра); Але й досі пам’ятую Ранок теплої весни (Я. Щоголів); - Це не може бути, аби ти геть усе забув. Прецінь мусиш щось тямити (Лесь Мартович); Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював (І. Франко); Лесь береже в пам’яті, як у книзі, усі ґрунти.., знає, хто у кого і скільки приорав скиб і що росте на кожній межі (М. Стельмах); Такими - в труді і дерзанні - Я вас у душі зберігаю, Оновлені землі, кохані - Простори з Дністра до Дунаю (М. Нагнибіда). - Пор. запам’ятати.