НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М’ЯТНИЙ, ПАМ’ЯТКО́ВИЙрідше,ПАМ’ЯТЛИ́ВИЙрозм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙуроч.,ВІКОПАМ’ЯТНИ́Йуроч.,ПРОПА́М’ЯТНИЙкнижн.,ДОСТОПА́М’ЯТНИЙкнижн. (який заслуговує на довге зберігання в пам’яті); НЕЗГЛА́ДНИЙ, НЕЗГЛАДИ́МИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ (перев. зі сл. враження, спогад, слід і т. ін.); НЕВИТРАВНИ́Й (перев. про якийсь тяжкий спогад, враження тощо). Ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Леся Українка); Від вікопомних днів минуло півсторіччя (О. Левада); Програмовий вірш "Каменярі" своєю високою ідеєю зачинав пропам’ятну "епоху каменярів" у галицькій літературі (Уляна Кравченко); Поява князя, ..його первісна сила, яка била з усієї його постаті, залишила на дівчині незгладне враження (Ю. Опільський); І ймення ваші в пам’яті людей Зістануться навіки незатерті (В. Самійленко); - Війна, певне, полишає невитравний слід у душі (О. Гончар). - Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, неме́ркнучий.

ПАМ’ЯТЛИ́ВИЙ (здатний легко запам’ятовувати), ПАМ’ЯТКИ́Й, ПАМ’ЯТУ́ЩИЙрідше, ТЯМКИ́Йрозм.Він вислухав цікаво ту промову й затямив собі до слова, бо був дуже пам’ятливий (Лесь Мартович); - Мабуть, швидкий до вчиття буде [Андрій]. Там пам’яткий такий, що аж дивно! (Б. Грінченко); Нарешті Сельм і Тур обрали мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам’ятущу (А. Кримський); Коли з вас людина тямка, згадати вам буде неважко (І. Кулик).