паморочливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний па́морочливий па́морочлива па́морочливе па́морочливі
родовий па́морочливого па́морочливої па́морочливого па́морочливих
давальний па́морочливому па́морочливій па́морочливому па́морочливим
знахідний па́морочливий, па́морочливого па́морочливу па́морочливе па́морочливі, па́морочливих
орудний па́морочливим па́морочливою па́морочливим па́морочливими
місцевий на/у па́морочливому, па́морочливім на/у па́морочливій на/у па́морочливому, па́морочливім на/у па́морочливих

Словник синонімів

ПА́МОРОЧЛИВИЙ (який паморочить), ЗАПА́МОРОЧЛИВИЙ, ОДУРМА́НЛИВИЙ, ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, ДУРМА́ННИЙрозм., МОРО́ЧЛИВИЙрозм.Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому (Д. Ткач); У камері стояло важке, запаморочливе повітря (Ю. Збанацький); Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо, і їм немає потреби вбивати одні одних своїми одурманливими пахощами, як це роблять їхні родички-лісовички (В. Земляк); Все тут [на ярмарку] зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (О. Гончар); З саду линули дурманні запахи південних квітів (Ю. Смолич); Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля. Глибока, морочлива чорна безодня (М. Коцюбинський).