-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив паляндрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   паляндру́ймо
2 особа паляндру́й паляндру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа паляндрува́тиму паляндрува́тимемо, паляндрува́тимем
2 особа паляндрува́тимеш паляндрува́тимете
3 особа паляндрува́тиме паляндрува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа паляндру́ю паляндру́ємо, паляндру́єм
2 особа паляндру́єш паляндру́єте
3 особа паляндру́є паляндру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
паляндру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. паляндрува́в паляндрува́ли
жін. р. паляндрува́ла
сер. р. паляндрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
паляндрува́вши

Словник синонімів

ПОДОРОЖУВА́ТИ (здійснювати подорож), МАНДРУВА́ТИ, ВОЯЖУВА́ТИзаст., ірон., жарт.; ВАНДРУВА́ТИдіал.,ПАЛЯНДРУВА́ТИдіал.; ЧУМАКУВА́ТИрозм. (подорожувати довгий час, подовгу); ХОДИ́ТИ (перев. пішки). - Треба подорожувати, - говорить згодом Дмитро Гордійович. - Не сидіть на місці, не обростайте мохом (Є. Гуцало); Нам не тісно у рідній країні, Нам не треба в чужу мандрувать (Леся Українка); Мене хотіли люди й женити з якоюсь багатою молодою вдовицею.. Одначе я, замість взяти її, намовив її поєднатися з товаришкою. Це вдалося мені, і тепер вояжують обидві, вдоволені, по світу (О. Кобилянська); Кидай, дівчино, свою долину, Вандруй зо мною на Україну (пісня); - Прийшлося самому, голому й голодному, паляндрувати (І. Франко); Гриць уже сивий, як голуб, був, а все ходив у Крим. Не хотів ані дружитись, ані дома жити - чумакував (Марко Вовчок).