пальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пальни́й пальна́ пальне́ пальні́
родовий пально́го пально́ї пально́го пальни́х
давальний пально́му пальні́й пально́му пальни́м
знахідний пальни́й, пально́го пальну́ пальне́ пальні́, пальни́х
орудний пальни́м пально́ю пальни́м пальни́ми
місцевий на/у пально́му, пальні́м на/у пальні́й на/у пально́му, пальні́м на/у пальни́х

Словник синонімів

I. ГОРЮ́ЧИЙ (здатний горіти), ПАЛЬНИ́Й, ПАЛКИ́Й (який добре горить). Горючий газ;З горішніх поверхів на нього сипалися гранати, пляшки з пальною сумішшю (О. Гончар); [Єлена:] Налаштуй доволі дров Сухих, палких, із дерева горючого (переклад М. Лукаша). - Пор. I. легкозайми́стий.