палубити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив па́лубити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   па́лубмо
2 особа па́луб па́лубте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа па́лубитиму па́лубитимемо, па́лубитимем
2 особа па́лубитимеш па́лубитимете
3 особа па́лубитиме па́лубитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа па́лублю па́лубимо, па́лубим
2 особа па́лубиш па́лубите
3 особа па́лубить па́лублять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
па́лублячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. па́лубив па́лубили
жін. р. па́лубила
сер. р. па́лубило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
па́лубивши