палубити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | па́лубити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | па́лубмо | |
| 2 особа | па́луб | па́лубте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | па́лубитиму | па́лубитимемо, па́лубитимем |
| 2 особа | па́лубитимеш | па́лубитимете |
| 3 особа | па́лубитиме | па́лубитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | па́лублю | па́лубимо, па́лубим |
| 2 особа | па́лубиш | па́лубите |
| 3 особа | па́лубить | па́лублять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| па́лублячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | па́лубив | па́лубили |
| жін. р. | па́лубила | |
| сер. р. | па́лубило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| па́лубивши | ||