-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пало́мник пало́мники
родовий пало́мника пало́мників
давальний пало́мникові, пало́мнику пало́мникам
знахідний пало́мника пало́мників
орудний пало́мником пало́мниками
місцевий на/у пало́мникові, пало́мнику на/у пало́мниках
кличний пало́мнику пало́мники

Словник синонімів

БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́Мкнижн., заст.,КАЛІ́КАзаст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрівний богомолець узагалі). У городі в тім часі майже все спало, тільки якусь громадку богомольців стріли по дорозі, що йшли на відпуст (С. Ковалів); Прочани добиралися до Києва пішки, бувало, і за тисячі кілометрів (Ю. Збанацький); У храмах Аджанти й Еллори завжди людно. Багато туристів з Європи і Америки, а ще більше паломників (В. Минко); Входять Микита і Джема. Він в рудуватому одязі пілігрима (І. Кочерга).