БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́Мкнижн., заст.,КАЛІ́КАзаст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрівний богомолець узагалі). У городі в тім часі майже все спало, тільки якусь громадку богомольців стріли по дорозі, що йшли на відпуст (С. Ковалів); Прочани добиралися до Києва пішки, бувало, і за тисячі кілометрів (Ю. Збанацький); У храмах Аджанти й Еллори завжди людно. Багато туристів з Європи і Америки, а ще більше паломників (В. Минко); Входять Микита і Джема. Він в рудуватому одязі пілігрима (І. Кочерга).