-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́лиця па́лиці
родовий па́лиці па́лиць
давальний па́лиці па́лицям
знахідний па́лицю па́лиці
орудний па́лицею па́лицями
місцевий на/у па́лиці на/у па́лицях
кличний па́лице* па́лиці*

Словник синонімів

ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬрозм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею [Віктор] поміж кущами й вільхами (М. Томчаній); Парубки ключин чотири вирубають (Ганна Барвінок); - Здоров, Степане! Що ти робиш, що по понад річку з жердю ходиш (І. Франко); За хатою, затиснутий лісом, розрісся, огороджений воринами, молодий садок (М. Стельмах). - Пор. ти́чка, 1. па́лиця, перекла́дина.
ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НАрозм., ПАТИ́Кдіал., ПАТИ́КАдіал., ПАТИ́ЧИНАдіал., БУКдіал., ЛОМИ́ГАдіал.Ми вирізали палиці і почали знімати разки павутиння на своїй путі (М. Чабанівський); - Чи не однаково людині, який ціпок її б’є, коли від нього синці на тілі?! (З. Тулуб); Хто хоче пса ударити, той кия найде (прислів’я); В саду каркнув ворон. Євдоким Юренко люто жбурнув на нього дрючком.. Дрюк товстішим кінцем зачепив на груші плескате гніздо (М. Стельмах); Хлопчик.. підійшов до куща ліщини і, напружившись, виламав собі добрячу ломаку (О. Донченко); Горбатого виправить могила, а упертого дубина (прислів’я); З кийками в руках вони бігають навколо ямки, в яку загнали "свинку" - дерев’яну цурку (О. Донченко); Кузьма неквапною ходою дістається до своєї кособокої, дрючками підпертої хати (М. Стельмах); Сватові перша чарка, але й перша палка (прислів’я); Отець Іоанн женеться за мною з довгою дрючиною (О. Ковінька); Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (Є. Гуцало); - Я їм отсею патичиною стілько дір у всіх стінах нароблю, що їм і крохмалю відхочеться (І. Франко); Вдарити можна не тільки буком, але також і словом (Лесь Мартович); А тепер бери ж, мій милий, оцю довгу ломигу та бий мене, щоб я пам’ятала, коли свого чоловіка до дуба в’язала (С. Васильченко). - Пор. жерди́на.
ПА́ЛИЦЯ (опора при ходінні), ЦІПО́К, ПА́ЛКА, КИЙ, КИЙО́К, ПАТЕРИ́ЦЯ, ПО́СОХ (довга, перев. як ознака статечності); ТРОСТИ́НА (тонка, спеціально оброблена); КОВІ́НЬКА, КО́СТУР, КАРЛЮ́ЧКА, КЛЮ́КАдіал. (із загнутим кінцем, грубої роботи); ҐИРЛИ́ҐА[ҐЕРЛИ́ҐА] (перев. пастуша); ГАЙДА́РКАдіал. (вівчарська); ЛІ́СКАдіал. (з ліщини). Палиця в руках батька була, виявляється, не просто ковінькою, а патерицею, посохом глави роду і символізувала необмежену владу батьків (Ю. Смолич); Кілька років старий слабує на ноги, тому ходить з допомогою товстого грушевого ціпка з гостренькими пуп’янками сучків (І. Ле); Я тепер ходжу ще погано, хоч уже з палкою, без людської помочі (Леся Українка); Сліпий, кістлявий, сивий З’явився дід у колі, І києм землю мацав, ступаючи поволі (М. Нагнибіда); Чоловік ішов повільно, спираючись на кийок (В. Козаченко); Зліз, кінець кінцем, дід Тиміш із печі, одягнув на себе все те, що взимку дідові одягати треба, узяв патерицю - вийшов із хати (Остап Вишня); Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (І. Нехода); Він.. взяв у руки свою тростину (І. Франко); Сидить [дідусь] на ослінчику.., спираючись на вишневу паличку - ковіньку з дивовижно викрученою рукояткою (Ю. Мельничук); Спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (С. Васильченко); Біжать сліпі люди, спотикаються об пеньки, намагаються вхопитися один за одного кривими карлючками (П. Загребельний); Мов стара бабусенька з клюкою, Будова вся пригнулась до землі (М. Старицький); Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа (М. Стельмах); Вівчарик на ґерлиґу похиливсь (Я. Щоголів); Олекса, підпираючись грубою ліскою і стогнучи раз по разу, поволікся до Перегинська (І. Франко).
ПА́ЛИЦЯ (примітивна зброя), ДРЮК, ДРЮЧО́К, КИЙ, КИЙО́К, ЛОМА́КА, ДУБИ́НКАрозм., ДРЮЧИ́НАрозм., БУКдіал.Кожний народ наш щедро народжує своїх богатирів, що в будь-яку хвилину можуть палицю, кинуту в нас ворогом, піймати на льоту і з новою силою відкинути її назад (П. Тичина); Петро.. оперіщив дрюком гайдука (П. Панч); Хоробрі воїни з тяжкими шаблями і здоровенними дрючками пустилися дратися по горі (Панас Мирний); Кожний тримав у руках якусь зброю. Були сокири, барди, ломи, киї, рогачі (Ю. Смолич); Багачі стояли з кийками і рушницями (Мирослав Ірчан); Ніхто не помітив, звідки виринув гладкий Ровіцький і, трохи похитуючись та оглядаючись на свій почет із кремезних литвинів, озброєних здоровими шаблями і ломаками, наблизився до козаків (З. Тулуб); Ісполинськії дрючини Мозчили голови і спини (І. Котляревський); Але не буком він твердим, Не шаблев [шаблею], не кнутами Здобув собі власть і свій трон утвердив, А твердшими сто раз "Словами" (І. Франко).
ПРИ́МУС (застосування сили щодо когось для його підкорення, досягнення своїх цілей тощо), НАСИ́ЛЬСТВО, ПРИНУ́КАрозм.,ПА́ЛИЦЯрозм.,ПА́ЛКАрозм.,МУСдіал. [Річард:] Хто має силу з примусом боротись, той робить завжди тільки по охоті (Леся Українка); Шевченко швидко втомився. Все його єство протестувало проти цього насильства, безглуздого фізичного виснажування (З. Тулуб); Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (прислів’я); Грайся! Невдовзі прийде робота трудна і сувора, Мус невблаганний уб’є силу веселу твою (переклад М. Лукаша).

Словник фразеологізмів

без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані! (Панас Мирний); — Е, до неї тепер без бука і не підступай,— додав ґазда. Спаніла так, що годі (М. Яцків); — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ,— обізвавсь він до баби (Панас Мирний).

без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані! (Панас Мирний); — Е, до неї тепер без бука і не підступай,— додав ґазда. Спаніла так, що годі (М. Яцків); — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ,— обізвавсь він до баби (Панас Мирний).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);  — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він [Перегуда] накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);  — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він [Перегуда] накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);  — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він [Перегуда] накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);  — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він [Перегуда] накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);  — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він [Перегуда] накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);  — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він [Перегуда] накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);  — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він [Перегуда] накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);  — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він [Перегуда] накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу); Його [чеха] знайшли і хотіли знов забрати, певне, щоб він їхнім дамам з-під батога грав на скрипці (Іван Ле).

не ки́єм (не кийко́м), то па́лицею. Все одно, все-таки; однаково. Як буду жениться, то покличу дивиться і віддячу не кийком, то палицею (Укр.. присл..).

не ки́єм (не кийко́м), то па́лицею. Все одно, все-таки; однаково. Як буду жениться, то покличу дивиться і віддячу не кийком, то палицею (Укр.. присл..).

облама́ти / обла́мувати кий (па́лицю, ві́ник і т. ін.) на кому, об кого. Побити кого-небудь (уживається переважно як погроза). Хоч кий на ньому обламають, проте нічого в них не вийде .. Нічого він не скаже. Нічого (З журналу); — От побіжи-но мені ще раз до ліса [до лісу] з панною, то я об тебе віника обламаю! (Леся Українка); Палицю на бідній тварині обламують, та вона вже не реагує (З газети).

облама́ти / обла́мувати кий (па́лицю, ві́ник і т. ін.) на кому, об кого. Побити кого-небудь (уживається переважно як погроза). Хоч кий на ньому обламають, проте нічого в них не вийде .. Нічого він не скаже. Нічого (З журналу); — От побіжи-но мені ще раз до ліса [до лісу] з панною, то я об тебе віника обламаю! (Леся Українка); Палицю на бідній тварині обламують, та вона вже не реагує (З газети).

па́лицею (ша́пкою) доки́нути до чого. Дуже близько. Шашло спочатку сидів спокійно, гадаючи, що Павлентій хоче висадити його якнайближче до села, одначе, коли до перекату лишилося вже палицею докинути.., став навколішки і закричав: — .. Верни до берега! (Григір Тютюнник).

па́лицею (па́лкою) ки́нути. Близько, зовсім недалеко. Недалеко вже й до базару — палицею кинути. Уже й вози видно (Панас Мирний); — Чого нам, Христю, гибіти отак на вітрі, під завірюхою? Тікаймо в затишок! — А де? — Та ось же. Палицею кинути — ожеред (А. Головко); До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п’ять, мабуть, буде (І. Цюпа).

па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́). Те, що може мати одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. — Я тільки показав, що ваша достославна “вербовка” — .. це палка на два кінці (І. Багряний).

па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́). Те, що може мати одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. — Я тільки показав, що ваша достославна “вербовка” — .. це палка на два кінці (І. Багряний).

па́лиця пла́че за ким. Хто-небудь заслуговує покарання, когось треба побити.  Це найбільший шибеник на нашій вулиці, за ним палиця давно вже плаче (З усн. мови).

перегина́ти / перегну́ти па́лицю (па́лку). Допускати в надмірну крайність у вчинках, діях, поведінці і т. ін. — Це глибока думка,— обережно сказав Іван Павлович .. Ніколи не треба перегинати палицю, узагальнювати. Що дуже добре в одному випадку, принесе шкоду в іншому (В. Собко); — А Маслюк! Хіба він не називав мене боягузом! — А ще хто? Хто ще? — Ігор зрозумів, що перегнув палицю. Справді, ніхто, крім Маслюка, його не ображав цим словом (І. Багмут). Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: — Горілка починає водити язиком. Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський); — Будемо самокритичні, Муравйов, ми перегнули трохи палку (І. Цюпа).

перегина́ти / перегну́ти па́лицю (па́лку). Допускати в надмірну крайність у вчинках, діях, поведінці і т. ін. — Це глибока думка,— обережно сказав Іван Павлович .. Ніколи не треба перегинати палицю, узагальнювати. Що дуже добре в одному випадку, принесе шкоду в іншому (В. Собко); — А Маслюк! Хіба він не називав мене боягузом! — А ще хто? Хто ще? — Ігор зрозумів, що перегнув палицю. Справді, ніхто, крім Маслюка, його не ображав цим словом (І. Багмут). Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: — Горілка починає водити язиком. Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський); — Будемо самокритичні, Муравйов, ми перегнули трохи палку (І. Цюпа).

як (мов, ні́би і т. ін.) арши́н (па́лицю, багне́та) проковтну́в. 1. Неприродно прямо, дуже виструнчено. Олексій ішов, випроставшись так, як Юрко, мов проковтнув палицю (П. Куліш); Волосся було старанно зачесане. Обличчя начебто застигло. А тримався він так, ніби аршин проковтнув (Ю. Шовкопляс).

2. Дуже виструнчений, стрункий. В попереку був прямий, як багнета проковтнув (Є. Гуцало).

як соба́ка па́лицю (ре́дьку, цибу́лю і т. ін.), зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Дід .. польську панщину любив, як собака цибулю (І. Нечуй-Левицький).