-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пали́світ пали́світи
родовий пали́світа пали́світів
давальний пали́світові, пали́світу пали́світам
знахідний пали́світа пали́світів
орудний пали́світом пали́світами
місцевий на/у пали́світові, пали́світі на/у пали́світах
кличний пали́світе пали́світи

Словник синонімів

ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко).
СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́Крідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГАрозм.,ВІДЧАЯ́КАрозм., УРВИ́ГОЛОВАрозм., ШИБА́ЙГОЛОВАрозм., ЗІРВИ́ГОЛОВАрозм. рідше, ПАЛИ́ВОДАрозм.,ПАЛИ́СВІТрозм.,ОТРЯ́ХАдіал. - Певне є на світі такі сміливці, що не бояться ні жандармів, ні в’язниць (О. Іваненко); Панас думав про Олену, що побігла туди, куди не наважувалися проникнути найодчайдушніші смільчаки (З. Тулуб); Пустився [Іван], як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (А. Крушельницький); Серед хлопчиків було чимало одчаюг, які розгвинчували снаряди, підривали міни, розкладали ватри з толу (Ю. Яновський); - Якщо в твоїй крові.. є хоч крапля заячої - тікай од печі. Сталевар - це одчаяка (М. Рудь); - Ой, не хотілось би оддавать тебе й за молодого шибайголову, що не поживе довго без степу да коня, поляже в полі буйною головою (П. Куліш); Прожогом вискочив [з вікна].. відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (С. Васильченко).