-1-
іменник чоловічого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний палени́ще палени́ща
родовий палени́ща палени́щ
давальний палени́щу палени́щам
знахідний палени́ще палени́ща
орудний палени́щем палени́щами
місцевий на/у палени́щі, палени́щу на/у палени́щах
кличний палени́ще* палени́ща*

Словник синонімів

ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕдіал.,СПАЛЬдіал.,ПОЖЕ́ЖИЩЕзаст.; ПАЛЕНИ́ЩЕдіал.,ПАЛЕНИ́НАдіал. (перев. у степу, в лісі). Тривожна пам’ять викресала перед очима далекі і страшні видіння незабутніх згарищ та руїн (Н. Рибак); Нема села, лиш пожарище Скрипить зубами чорними в полях (М. Стельмах); Руїни самі... Та шпаківні усюди - сліди наших мирних колишніх осель... Та на попелищах вітрів карусель... (І. Нехода); Деякі будови.. розруйновані до підмурівку і лежать звалищем, де-не-де чорніють пожарини (Леся Українка); Із погару звела [Україна] будови в тучі І підняла міста свої могучі (Л. Забашта); Кіз і ялових овець пасли у вигорілих лісах ("згарах") (збірник "Гуцульщина"); Пасіка під зиму згорить, ..а з весною бойко вже безпечно корчує пеньки і сіє на спаленищу своє збіжжя (І. Франко); Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо. Мабуть, погоріли й мої хати (І. Нечуй-Левицький).
ТО́ПКА (у печі, казанній установці тощо), ПАЛЕНИ́ЩЕрозм.Машиніст став до свого правого крила, помічник зашурував у топці (В. Кучер); І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набира вугля з дощаної скрині.., кидає його в паленище на жмінку розжареного вугля (І. Франко).