-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний палама́р паламарі́
родовий паламаря́ паламарі́в
давальний паламаре́ві, паламарю́ паламаря́м
знахідний паламаря́ паламарі́в
орудний паламаре́м паламаря́ми
місцевий на/у паламаре́ві, паламарю́, паламарі́ на/у паламаря́х
кличний палама́рю паламарі́

Словник синонімів

ПАЛАМА́Р, ПРИЧЕ́ТНИК, ПСАЛО́МНИК, ПСАЛО́МЩИК. Кайдашиха прийшла додому з священиком, з ними прийшов і дяк з паламарем (І. Нечуй-Левицький); Думаю, проведу його [архієрея]. Мене причетники і підвезли верстов із десять (Ганна Барвінок); Священик править молебень. Замість півчих, співає псаломщик (А. Шиян).