-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | пакува́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | паку́ймо |
| 2 особа | паку́й | паку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пакува́тиму | пакува́тимемо, пакува́тимем |
| 2 особа | пакува́тимеш | пакува́тимете |
| 3 особа | пакува́тиме | пакува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | паку́ю | паку́ємо, паку́єм |
| 2 особа | паку́єш | паку́єте |
| 3 особа | паку́є | паку́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| паку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пакува́в | пакува́ли |
| жін. р. | пакува́ла |
| сер. р. | пакува́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| пакува́вши |
Словник синонімів
ПАКУВА́ТИ (укладати, ув’язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ [УПАКО́ВУВАТИ], СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). - Док.: впакува́ти [упакува́ти], спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Гончар); - Упаковуй краще своє добро та виїзди (Л. Яновська); Спакував я свої речі і тільки чекаю, щоб жінка з дитиною вийшли з хати (Ірина Вільде); Тюкувати тютюн.
СКЛАДА́ТИ (збирати речі докупи, у певне місце), УКЛАДА́ТИ [ВКЛАДА́ТИ], ПАКУВА́ТИ, СПАКО́ВУВАТИ (обгортаючи в пакунки). - Док.: скла́сти, укла́сти [вкла́сти], спакува́ти. Вона.. на ранок склала свої речі.. і поїхала в місто (О. Іваненко); Весь отой крам треба було мити, шурувати, сушити і - знов укладати на давнє місце (Ірина Вільде); Петруня в конторі швидко пакує свої речі (С. Васильченко).