пакосний 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний па́косний па́косна па́косне па́косні
родовий па́косного па́косної па́косного па́косних
давальний па́косному па́косній па́косному па́косним
знахідний па́косний, па́косного па́косну па́косне па́косні, па́косних
орудний па́косним па́косною па́косним па́косними
місцевий на/у па́косному, па́коснім на/у па́косній на/у па́косному, па́коснім на/у па́косних

Словник синонімів

НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙпідсил.,НЕПОДО́БНИЙрідше,БРИДКИ́Йпідсил.,ГИДКИ́Йпідсил.,МЕРЗЕ́ННИЙпідсил.,МЕРЗО́ТНИЙпідсил.;НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, БРУДНИ́Й (дуже непорядний, аморальний, нещирий, лицемірний і т. ін.); КА́ПОСНИЙрозм.,ПА́КОСНИЙ[ПА́КІСНИЙ]розм.,ПАРШИ́ВИЙрозм.,ПАСКУ́ДНИЙрозм.,ПРОТИ́ВНИЙрозм., ПЛЮГА́ВИЙзневажл.,СЯКИ́Й-ТАКИ́Й[ТАКИ́Й-СЯКИ́Й]розм.,ШОЛУДИ́ВИЙзневажл. (звичайно як лайливе слово). - Іди! - кликнула Зоня погаслим голосом. - Ти, негідна й безсовісна (О. Кобилянська); Кожна людина, якою б вона поганою не була, має свій найчистіший закуток чи хоча б спомин (М. Стельмах); А пан глянув.. одвернувся... Пізнав, препоганий, Пізнав тії карі очі, Чорні бровенята... (Т. Шевченко); Наврочили неподобні люди: схопили діда німці (Ю. Яновський); - Я от татуньові пожаліюсь на тебе, бридкий хлопчисько! - нахвалялася сестра (А. Кримський); - Але мені ніхто не повірить, бо я гидкий, бо я брехун і зальотник (М. Чабанівський); [Камо:] Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб.. знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада); [Любов (ридаючи):] Ах, тьотю, які люди.. низькі!.. їм вже все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка); Сеспель в глибині душі зневажав Скрипаленка, вважав його за людину ницу (Ю. Збанацький); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); - Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні (Панас Мирний); Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський); - Юрку! - гукнула мама. - Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди (Ю. Смолич); - Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич); [Таня:] Бач, яке тобі противне хлоп’я! Сам налякав та ще й сміється (С. Васильченко); - Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш); Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? - крикнув осавула (І. Нечуй-Левицький); - Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! - трясучи кулаком, промовив Жук (Панас Мирний). - Пор. 2. безсо́ромний, 1. непоря́дний.