ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНАрозм.,ДАРІВЩИНАрозм.,ПРИНО́СИНИрозм.,ПРИНО́Срозм.,ДАРуроч.,ПІДНО́ШЕННЯзаст.,ПІДНО́Сзаст.,РАЛЕ́ЦЬзаст.,ПРЕЗЕ́НТзаст., розм.,БАКШИ́Шзаст., розм., ПАЙДАдіал.;ГОСТИ́НЕЦЬ (якась річ або ласощі, що їх привозять, приносять як подарунок). - Навіщо ти мені плахту передав? Я не хочу від тебе ніяких подарунків (А. Головко); Прийшла весна - сибірська, блискавична, Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив (М. Рильський); Молодиці несли в руках даровизну: хто дарував курку, обтикану калиною, хто гуску, хто порося (І. Нечуй-Левицький); Ми на дарівщині житимемо (Словник Б. Грінченка); Копронідос поклав на вікні свої приносини (І. Нечуй-Левицький); Не ходи до воєводи з одним носом, ходи до нього з приносом (прислів’я); Утішені баби голосно прирікали, що хто дає на нове господарство, і на цей раз дари їх були щедрі і давалися з охотою (Г. Хоткевич); - А це вам, Василю Степановичу, - показав Головатий на пайку, розміри якої значно поступалися перед підношенням, призначеним князеві (С. Добровольський); - Тарасе, чуєш? Умирає... А я ж їй і весільний ралець приготував (О. Ільченко); Двічі на тиждень провідував [Макар] Зою Артемівну. І завжди привозив їй у презент, що мав на хуторі (П. Кочура); Нашіптування Хосров-хана про великі бакшиші, котрі одержує візир від іноземних послів, мають під собою підставу (Н. Рибак); Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало).

ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВОпідсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗДдіал., ПАЙДАдіал.Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів’я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). - Пор. задово́лення.

ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНАрозм.,ДАРІВЩИНАрозм.,ПРИНО́СИНИрозм.,ПРИНО́Срозм.,ДАРуроч.,ПІДНО́ШЕННЯзаст.,ПІДНО́Сзаст.,РАЛЕ́ЦЬзаст.,ПРЕЗЕ́НТзаст., розм.,БАКШИ́Шзаст., розм., ПАЙДАдіал.;ГОСТИ́НЕЦЬ (якась річ або ласощі, що їх привозять, приносять як подарунок). - Навіщо ти мені плахту передав? Я не хочу від тебе ніяких подарунків (А. Головко); Прийшла весна - сибірська, блискавична, Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив (М. Рильський); Молодиці несли в руках даровизну: хто дарував курку, обтикану калиною, хто гуску, хто порося (І. Нечуй-Левицький); Ми на дарівщині житимемо (Словник Б. Грінченка); Копронідос поклав на вікні свої приносини (І. Нечуй-Левицький); Не ходи до воєводи з одним носом, ходи до нього з приносом (прислів’я); Утішені баби голосно прирікали, що хто дає на нове господарство, і на цей раз дари їх були щедрі і давалися з охотою (Г. Хоткевич); - А це вам, Василю Степановичу, - показав Головатий на пайку, розміри якої значно поступалися перед підношенням, призначеним князеві (С. Добровольський); - Тарасе, чуєш? Умирає... А я ж їй і весільний ралець приготував (О. Ільченко); Двічі на тиждень провідував [Макар] Зою Артемівну. І завжди привозив їй у презент, що мав на хуторі (П. Кочура); Нашіптування Хосров-хана про великі бакшиші, котрі одержує візир від іноземних послів, мають під собою підставу (Н. Рибак); Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало).

ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВОпідсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗДдіал., ПАЙДАдіал.Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів’я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). - Пор. задово́лення.