ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯфольк., СУДЬБА́розм., ФОРТУ́НАрозм., ПЛАНЕ́ТАрозм., заст., ПЛАНИ́ДАрозм., заст., УДІ́Лзаст., уроч., ПАЙзаст.Ой погляну я на поле, - Поле чистеє дріма... Гей, мій латаний талане, Доле темна та німа! (І. Франко); Перед нами - брат нужденний.. Тягне жереб свій злиденний Та кляне життя своє (П. Грабовський); - Ну, батьку, на те війна. Народне діло. Тут уже кому яке щастя (О. Довженко); Невже минеш, як буревій, В судьбі моїй, в судьбі моїй? (Л. Забашта); Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів (М. Стельмах); Мені випала щаслива планета - родитися в степу (О. Ковінька); - А головувати хто буде? Чи не ти, бува, приймеш на себе цю планиду? (Ю. Збанацький); [Інгігерда:] Хлопчик бідний! Не легкий це припав тобі уділ... (І. Кочерга); Є люди - слава їх лунає звуком рогу. А мій убогий пай - незвані темні дні (переклад М. Зерова).