-1-
дієслово недоконаного виду
(робити пази)

Словник відмінків

Інфінітив пазува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пазу́ймо
2 особа пазу́й пазу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пазува́тиму пазува́тимемо, пазува́тимем
2 особа пазува́тимеш пазува́тимете
3 особа пазува́тиме пазува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пазу́ю пазу́ємо, пазу́єм
2 особа пазу́єш пазу́єте
3 особа пазу́є пазу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пазу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пазува́в пазува́ли
жін. р. пазува́ла
сер. р. пазува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пазува́вши

Словник синонімів

I. ПАЗУВА́ТИ (робити пази), ҐАРУВА́ТИрозм.
-2-
дієслово недоконаного виду
(пильнувати, стежити)

Словник відмінків

Інфінітив пазува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пазу́ймо
2 особа пазу́й пазу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пазува́тиму пазува́тимемо, пазува́тимем
2 особа пазува́тимеш пазува́тимете
3 особа пазува́тиме пазува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пазу́ю пазу́ємо, пазу́єм
2 особа пазу́єш пазу́єте
3 особа пазу́є пазу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пазу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пазува́в пазува́ли
жін. р. пазува́ла
сер. р. пазува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пазува́вши

Словник синонімів

I. ПАЗУВА́ТИ (робити пази), ҐАРУВА́ТИрозм.

Словник відмінків

Інфінітив пазува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пазу́ймо
2 особа пазу́й пазу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пазува́тиму пазува́тимемо, пазува́тимем
2 особа пазува́тимеш пазува́тимете
3 особа пазува́тиме пазува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пазу́ю пазу́ємо, пазу́єм
2 особа пазу́єш пазу́єте
3 особа пазу́є пазу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пазу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пазува́в пазува́ли
жін. р. пазува́ла
сер. р. пазува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пазува́вши

Словник синонімів

ДОГЛЯДА́ТИза ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИза ким-чим, СЛІДКУВА́ТИза ким-чим,ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИрідше,НАГЛЯДА́ТИза ким-чим, ДИВИ́ТИСЯза ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИрозм., НАЗИРА́ТИрозм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИрозм., ПРИГЛЯДА́ТИза ким-чим, розм., ПРИДИВЛЯ́ТИСЯза ким-чим, розм., ДАВА́ТИ ПОРЯ́ДОК[ПОДАВА́ТИ ЛАД]чому, де, розм., ДОЗИРА́ТИкого, що, діал.,КУКО́БИТИкого, що, діал.,ПА́ЗИТИкого, що, діал.,ПА́ЗАТИкого, що, діал.,ПАЗУВА́ТИкого, що, діал.;ХОДИ́ТИза ким-чим, коло (біля) кого-чого, ПО́РАТИкого, що, ПО́РАТИСЯколо (біля) кого-чого, ТУ́ПАТИколо (біля) кого-чого, розм., ТУ́ПЦЯТИколо (біля) кого-чого, розм., ТУПЦЮВА́ТИколо (біля) кого-чого, розм., ОБХО́ДИТИкого, що, розм. (забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь); НЯ́НЬЧИТИкого, НЯ́НЬЧИТИСЯз ким, ТІ́ШИТИкого, ТІ́ШИТИСЯз ким, ПА́НЬКАТИкого, розм., ПА́НЬКАТИСЯз ким, коло (біля) кого, розм. (дітей); ОБМИВА́ТИкого, розм., ОБПИРА́ТИкого, розм., ОБПА́ТРЮВАТИкого, діал. (тримати у чистоті). - Док.: догля́нути, допильнува́ти, догля́діти[догле́діти], угле́діти[вгле́діти], угля́діти[вгля́діти]рідшедопантрува́ти, назирну́ти, припильнува́ти, пригля́нути, пригля́діти, пригле́діти, да́ти поря́док[лад], дозрі́ти, ви́няньчити. В жінок діла не менше, як в чоловіків; їм треба і спекти, і зварити, і на поле до роботи ходити, і хати доглядати, ще й дітей глядіти ... (І. Нечуй-Левицький); Уважно стежить старий Горпищенко, щоб все тут було в порядку - і в колодязі, і біля колодязя (О. Гончар); Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський); Матір поважав [син], а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок); Я мушу на кватирі всього допильнувати, за всім доглянути (І. Франко); - Дуже я вас, дядьку Григоре, проситиму: наглядайте за нею. Без мужичих рук - хата валиться (Григорій Тютюнник); Швидко нас знову з кухні забрали: матір дивитися за дробиною, й мене з нею (Панас Мирний); Всяким він був - ви це знаєте. Гнізда свого не пантрував, чарка його часто водила (В. Яворівський); Ой, Морозе, друже, Мій названий брате! Назирай орлиним оком Сирітськую хату (П. Куліш); Супроводив [Олексій Кирилович] академіка з Сімферополя до Москви, помагав з речами, припильнував, щоб у Карналя було все необхідне для подорожі(П. Загребельний); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко); Стара мати всьому порядок дає в хаті: й прибере, й догляне,й вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький); Діти малі, треба їм лад дати (М. Коцюбинський); Ой піду я на Поділля, мамо, мамунцуню, Аби-сьте ми дозирали мою Марисуню (коломийка); Зовсім знемігся [батько] на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок); - А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Лесь Мартович); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський); - Спасибі, Грицю, що поміг нам, що худобу доглядав, по-чесному, як біля свого, ходив (М. Стельмах); Влітку порала [Ольга] город, мала невеличке господарство (П. Кочура); - У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); Улітку коло саду й коло пасіки тупцює [Семен Денисович] (Б. Грінченко); - А ви б не найнялися мою корову обходити, га? Один буде гнати її в поле, а другий тим часом - стайню вичищати (казка); Няньчить [ненька] її й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський); Максим клопотався над кулеметом. - Бач, няньчиться, мов з дитиною (Є. Куртяк); - Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер панькатись (М. Хвильовий); Обмива [мати дітей], обпатрює, зодяга і ніколи ж то не втомиться (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ми його будемо держати, годувати та обпирати, а він буде тут вередувати (І. Франко).
СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з’ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ, ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ, НАДЗИРА́ТИрозм., СЛІДИ́ТИрозм., ПАНТРУВА́ТИрозм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИрозм.,ШПИГУВА́ТИ розм., ВИСТЕРІГА́ТИ розм.,СПОЗИРА́ТИ заст., ПОСТЕРІГА́ТИ діал., ПРИСТЕРІГА́ТИдіал., КМІ́ТИТИдіал., КМІТУВА́ТИ діал., МИШКУВА́ТИ діал., ПА́ЗИТИ[ПА́ЗАТИ]діал., ПАЗУВА́ТИ діал.; ТРОПИ́ТИ рідше (звіра). - Док.: ви́стежити, просте́жити, ви́слідити, підгля́нути, підгля́діти, підсліди́ти, припильнува́ти, присліди́ти, прислідкува́ти, ви́стерегти, постерегти́. Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов (М. Коцюбинський); Маковей стежив за противником (О. Гончар); - Служба моя тут, у тайзі, - говорив дід. - От я й слідкую: де димок над верховинами, туди зараз галопом жену.. Може, пожежа розпочинається де (О. Донченко); Почала я за нею наглядати, думаю, щоб не заподіяла собі чогось (С. Васильченко); Марта Кирилівна.. з вікна назирала та кмітила за дочкою та Ломицьким (І. Нечуй-Левицький); - Гнат Кривий, кажуть, підглядає за дядьком Григором і за нашим учителем (П. Панч); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Пильно чатували в степу вислані вперед і на обидва боки козацькі роз’їзди (Я. Качура); - Вони [жандарми] і на Марка полюють (П. Козланюк); Сиджу я, сиджу, поволі й страх пройшов, надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою (І. Франко); Ще ж така й мала була, а бувало.. за Катрею слідити вже слали (А. Головко); [Марина:] Я буду насторожі, буду пантрувати за кожним його ступнем (М. Кропивницький); Став помічати - мій колега спозирає за мною (С. Васильченко); - Більш красти не будеш! - кричить пані. - Я тебе давненько пристерігаю, - аж от коли піймалась... Панські яблука роздавати (Марко Вовчок).