ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯрозм., РОЗДО́ЛИНАрозм., РОЗДО́Лдіал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (М. Коцюбинський); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг (М. Бажан); Біжи-лийся [струмочок] з Підгір’я на ті любі поділля, Що степами розляглись, Понад морем простяглись (П. Куліш); В широкій роздолині має бути великий став (М. Стельмах); А там нижче розступились скелі, то розпалися на роздолі ніби високими будинками, то полягли довгими рядками (І. Нечуй-Левицький); Вночі з’явився іній на катранах,.. Зібрався в падолах, як сіль у чанах (Д. Павличко); Вогкий туман з Дніпра клубочів у придолинку (В. Дрозд); Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (О. Ільченко); Ільківці - село чималеньке. Присіло в падині (І. Ле). - Пор. низина́.

ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА[УПА́ДИНА]рідко,ПАДрідко,ПОДИ́НАдіал.,ПРИ́ПАДЬдіал.;ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА[ВЛО́ГО́ВИНА] (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НАдіал.,КІТЛОВИ́НАдіал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину міждвома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). - Пор. ба́лка, низина́, I. яр.