падь 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(долина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний падь па́ді
родовий па́ді па́дей
давальний па́ді па́дям
знахідний падь па́ді
орудний па́ддю па́дями
місцевий на/у па́ді на/у па́дях
кличний па́де* па́ді*

Словник синонімів

ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА[УПА́ДИНА]рідко,ПАДрідко,ПОДИ́НАдіал.,ПРИ́ПАДЬдіал.;ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА[ВЛО́ГО́ВИНА] (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НАдіал.,КІТЛОВИ́НАдіал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину міждвома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). - Пор. ба́лка, низина́, I. яр.
-2-
іменник жіночого роду
(рідина на листях)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний падь па́ді
родовий па́ді па́дей
давальний па́ді па́дям
знахідний падь па́ді
орудний па́ддю па́дями
місцевий на/у па́ді на/у па́дях
кличний па́де* па́ді*

Словник синонімів

ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА[УПА́ДИНА]рідко,ПАДрідко,ПОДИ́НАдіал.,ПРИ́ПАДЬдіал.;ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА[ВЛО́ГО́ВИНА] (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НАдіал.,КІТЛОВИ́НАдіал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину міждвома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). - Пор. ба́лка, низина́, I. яр.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний падь  
родовий па́ді  
давальний па́ді  
знахідний падь  
орудний па́ддю  
місцевий на/у па́ді  
кличний па́де*  

Словник фразеологізмів

падь па́ла (напа́ла), заст. 1. Випали у великій кількості (перев. опади). Падь пала (шкодлива [шкідлива] на хліб роса) (М. Номис).

2. на кого. У кого-небудь з’явилося бажання вчинити щось безглузде, осудливе. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Сл. Б. Грінченка); Як паде на нього [панича] падь, то зроду по-доброму ні в кого не візьме [їжу], а все з кулаками кидається (Переклад М. Лукаша).

падь па́ла (напа́ла), заст. 1. Випали у великій кількості (перев. опади). Падь пала (шкодлива [шкідлива] на хліб роса) (М. Номис).

2. на кого. У кого-небудь з’явилося бажання вчинити щось безглузде, осудливе. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Сл. Б. Грінченка); Як паде на нього [панича] падь, то зроду по-доброму ні в кого не візьме [їжу], а все з кулаками кидається (Переклад М. Лукаша).