падучий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний паду́чий паду́ча паду́че паду́чі
родовий паду́чого паду́чої паду́чого паду́чих
давальний паду́чому паду́чій паду́чому паду́чим
знахідний паду́чий, паду́чого паду́чу паду́че паду́чі, паду́чих
орудний паду́чим паду́чою паду́чим паду́чими
місцевий на/у паду́чому, паду́чім на/у паду́чій на/у паду́чому, паду́чім на/у паду́чих

Словник синонімів

ЕПІЛЕ́ПСІЯмед., РОДИ́МЕЦЬрозм.,ПАДУ́ЧАрозм.,ПАДУ́ЧА (ЧО́РНА) ХВОРО́БА (СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ), ПАДУ́ЧКАрозм.,ПЕРЕХІ́Ддіал.З воріт.. вийшло помалу дівча, схоплене нападом чорної немочі, епілепсії (Ю. Яновський); Уходжу, коли дитина лежить на полу, то так в’ється, так б’ється та кричить, немов на йому.. родимець.. (Панас Мирний); Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу (О. Гончар); Он стоїть Андрій - він ще не жив, а вже має сухоти. А в Миколки другий рік падуча слабість... (В. Бабляк); - Візьмемо, наприклад, падучку. Був тут один епілептик. Той нам завжди говорив, ніби може мати тих приступів скільки захоче (переклад С. Масляка); Не звеліла [Катерина] будити дітей у такий час: - Може й перехід напасти від того (І. Ле).