-1-
іменник середнього роду
(падаль)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́дло  
родовий па́дла  
давальний па́длу, па́длові  
знахідний па́дло  
орудний па́длом  
місцевий на/у па́длі  
кличний па́дло*  

Словник синонімів

ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ’Я́ТИНАрозм., ПА́ДЛИНАдіал., ПАДАЛИ́ЗНАрідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА[МЕРТВЕЧИ́НА], ЗДОХЛЯ́ТИНАрозм., ДОХЛЯ́ТИНАрозм. (труп, трупи, м’ясо здохлих тварин). Навіть тварина розуміє, що не можна падлом живитися (З. Тулуб); Де-не-де лежить на полі кінська падаль (А. Шиян); Де стерво, там і круки (прислів’я); Здалека почули [пси] наближення таких створінь, після яких залишаються кості й кінська падлина (переклад С. Масляка); - А візьміть-но за ноги ту падализну та відтягніть отуди в глину (П. Загребельний); Ведмеді не їдять мертвеччини; - Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м’ясом або здохлятиною (І. Нечуй-Левицький); Тхнуло гниллю, смерділо дохлятиною (Ю. Збанацький).
-2-
іменник чоловічого або середнього роду, істота
(підла людина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́дло  
родовий па́дла  
давальний па́длу, па́длові  
знахідний па́дло  
орудний па́длом  
місцевий на/у па́длі  
кличний па́дло*  

Словник синонімів

ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ’Я́ТИНАрозм., ПА́ДЛИНАдіал., ПАДАЛИ́ЗНАрідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА[МЕРТВЕЧИ́НА], ЗДОХЛЯ́ТИНАрозм., ДОХЛЯ́ТИНАрозм. (труп, трупи, м’ясо здохлих тварин). Навіть тварина розуміє, що не можна падлом живитися (З. Тулуб); Де-не-де лежить на полі кінська падаль (А. Шиян); Де стерво, там і круки (прислів’я); Здалека почули [пси] наближення таких створінь, після яких залишаються кості й кінська падлина (переклад С. Масляка); - А візьміть-но за ноги ту падализну та відтягніть отуди в глину (П. Загребельний); Ведмеді не їдять мертвеччини; - Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м’ясом або здохлятиною (І. Нечуй-Левицький); Тхнуло гниллю, смерділо дохлятиною (Ю. Збанацький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́дло па́дла
родовий па́дла падл
давальний па́длові, па́длу па́длам
знахідний па́дла падл
орудний па́длом па́длами
місцевий на/у па́длові, па́длі на/у па́длах
кличний па́дло па́дла

Словник синонімів

НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬпідсил. розм.,ПАРАЗИ́Тпідсил. розм.;ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КАпідсил. (лайл. і зневажл. - про злу, підступну людину); КА́ПОСНИКрозм.,ПА́КОСНИК[ПА́КІСНИК]розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Тзаст.,ШИ́БЕНИКзаст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́лайл.,СВИНЮ́КА[СВИНЯ́КА]підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н[БУСУРМЕ́Н], НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, - з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник - і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); - А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син - поганець? (Григорій Тютюнник); - Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); - То ти знущаєшся з мене, гад?! - прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); - Топись, топись, одною гадиною менше буде, - припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); [Лукерія Степанівна:] Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); - Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); - Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... - і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); - Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); - Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! - одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); - Що ж сей паскудник учинив? - став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); - Собака, - вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); - Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); - І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум’я обхопило: - ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); - Свиня, - кинув він Гнатові, коли вони від’їхали на бокову стежку. - Отакого старого чоловіка - і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); - Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); - Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь ідесумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); [Дуга (виймає складену вчетверо листівку):] Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить [Прокіп].. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). - Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.