ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ’Я́ТИНАрозм., ПА́ДЛИНАдіал., ПАДАЛИ́ЗНАрідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА[МЕРТВЕЧИ́НА], ЗДОХЛЯ́ТИНАрозм., ДОХЛЯ́ТИНАрозм. (труп, трупи, м’ясо здохлих тварин). Навіть тварина розуміє, що не можна падлом живитися (З. Тулуб); Де-не-де лежить на полі кінська падаль (А. Шиян); Де стерво, там і круки (прислів’я); Здалека почули [пси] наближення таких створінь, після яких залишаються кості й кінська падлина (переклад С. Масляка); - А візьміть-но за ноги ту падализну та відтягніть отуди в глину (П. Загребельний); Ведмеді не їдять мертвеччини; - Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м’ясом або здохлятиною (І. Нечуй-Левицький); Тхнуло гниллю, смерділо дохлятиною (Ю. Збанацький).