-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́гін па́гони
родовий па́гона па́гонів
давальний па́гону, па́гонові па́гонам
знахідний па́гін па́гони
орудний па́гоном па́гонами
місцевий на/у па́гоні на/у па́гонах
кличний па́гоне* па́гони*

Словник синонімів

ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.),ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКАрозм.,ВІТЬрозм. рідше,БИ́ЛОдіал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Тичина); Спідні галузки смерек, тонкі і посохлі, звисали додолу, як руда борода (М. Коцюбинський); Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (прислів’я); Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне суха вітка в нього під ногою (П. Куліш); Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову, а другому руку (О. Стороженко); Схилились дерева.. На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко); Кедрів вершини стрімкі витягають лапи мохнаті (М. Зеров). - Пор. 1. па́гін.
ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬрідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОКпоет., ЛІТО́РОСТпоет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав [господар] старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). - Пор. гі́лка, 1. па́гіння.
ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ[ПО́РОСТЬ], ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬрозм., ЛІТО́РОСТпоет., ЛІТО́РОСЛЬпоет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб.. гнав угору молоде пагіння (І. Цюпа); Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (К. Гордієнко); Від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (А. Шиян); Сотні солов’їв щебетали по кущах молодого поросту (Панас Мирний); Милує око [ліс] молодою порослю, що піднімається на зміну старому лісові (В. Гжицький); Те саме чорне й голе цурпалля, яке лякало людей своїм виглядом, пустило густу зелену парость (Д. Ткач); Біля кореневища старого дуба поросла памолодь (П. Загребельний); Обрость на дереві (Словник Б. Грінченка); - На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (В. Сосюра). - Пор. па́гін.