окісний 2 значення
-1-
прикметник
(від: о́кіст)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | о́кісний | о́кісна | о́кісне | о́кісні |
| родовий | о́кісного | о́кісної | о́кісного | о́кісних |
| давальний | о́кісному | о́кісній | о́кісному | о́кісним |
| знахідний | о́кісний | о́кісну | о́кісне | о́кісні |
| орудний | о́кісним | о́кісною | о́кісним | о́кісними |
| місцевий | на/в о́кісному, о́кіснім | на/в о́кісній | на/в о́кісному, о́кіснім | на/в о́кісних |
-2-
прикметник
(від: окі́стя)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | о́кісний | о́кісна | о́кісне | о́кісні |
| родовий | о́кісного | о́кісної | о́кісного | о́кісних |
| давальний | о́кісному | о́кісній | о́кісному | о́кісним |
| знахідний | о́кісний | о́кісну | о́кісне | о́кісні |
| орудний | о́кісним | о́кісною | о́кісним | о́кісними |
| місцевий | на/в о́кісному, о́кіснім | на/в о́кісній | на/в о́кісному, о́кіснім | на/в о́кісних |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | окі́сний | окі́сна | окі́сне | окі́сні |
| родовий | окі́сного | окі́сної | окі́сного | окі́сних |
| давальний | окі́сному | окі́сній | окі́сному | окі́сним |
| знахідний | окі́сний | окі́сну | окі́сне | окі́сні |
| орудний | окі́сним | окі́сною | окі́сним | окі́сними |
| місцевий | на/в окі́сному, окі́снім | на/в окі́сній | на/в окі́сному, окі́снім | на/в окі́сних |