одідичити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | одіди́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одіди́чмо | |
| 2 особа | одіди́ч | одіди́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одіди́чу | одіди́чимо, одіди́чим |
| 2 особа | одіди́чиш | одіди́чите |
| 3 особа | одіди́чить | одіди́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одіди́чив | одіди́чили |
| жін.р. | одіди́чила | |
| сер.р. | одіди́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одіди́чивши | ||