одігнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одігну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одігні́мо, одігні́м
2 особа одігни́ одігні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одігну́ одігнемо́, одігне́м
2 особа одігне́ш одігнете́
3 особа одігне́ одігну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одігну́в одігну́ли
жін.р. одігну́ла
сер.р. одігну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оді́гнутий
Безособова форма
оді́гнуто
Дієприслівник
одігну́вши