-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив одіва́тися, одіва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одіва́ймося, одіва́ймось
2 особа одіва́йся, одіва́йсь одіва́йтеся, одіва́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одіва́тимуся, одіва́тимусь одіва́тимемося, одіва́тимемось, одіва́тимемся
2 особа одіва́тимешся одіва́тиметеся, одіва́тиметесь
3 особа одіва́тиметься одіва́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одіва́юся, одіва́юсь одіва́ємося, одіва́ємось, одіва́ємся
2 особа одіва́єшся одіва́єтеся, одіва́єтесь
3 особа одіва́ється одіва́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одіва́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одіва́вся, одіва́всь одіва́лися, одіва́лись
жін. р. одіва́лася, одіва́лась
сер. р. одіва́лося, одіва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одіва́вшись

Словник синонімів

ОДЯГА́ТИСЯу що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ[ВБИРА́ТИСЯ], ВДЯГА́ТИСЯ[УДЯГА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯрозм.,ОДІВА́ТИрозм.,ЗОДЯГА́ТИСЯрозм.,РЯДИ́ТИСЯірон.,ОБЛАЧА́ТИСЯзаст.; НАРЯДЖА́ТИСЯ (в гарне, святкове вбрання), ОБРЯДЖА́ТИСЯрозм.;ВИРЯДЖА́ТИСЯ, РОЗРЯДЖА́ТИСЯрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм.,РОЗЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм. (надто гарно, пишно, чепурно); ПРИОДЯГА́ТИСЯрозм. (пристойно); ПРИБИРА́ТИСЯ (гарно й охайно). - Док.: одягти́ся[одягну́тися], убра́тися[вбра́тися], вдягтися[удягтися], вдягнутися[удягнутися], оді́тися, оді́ти, зодягти́ся[зодягну́тися], облачи́тися, наряди́тися, обряди́тися, ви́рядитися, розряди́тися, ви́чепуритися, розчепури́тися, ви́франтитися, прифранти́тися, прихаху́литисядіал.приодягти́ся[приодягну́тися], прибра́тися. Устав Артем. І зразу ж, щоб не так холодно було, вмився холодною водою, потім став одягатися (А. Головко); Убирайся, молодий козаче, - Завтра, завтра похід буде (пісня); Дівчина схоплюється і починає швидко вдягатись (О. Донченко); Почав [Дмитро] одягати кожушок (М. Стельмах); Маня.., судорожно тремтячи, складала свої речі та одівалася в дорогу (І. Франко); Не запалюючи світла, щоб не розбудити сім’ї, став [Оксен] зодягатися, глухо покашлюючи (Григорій Тютюнник); Платон Зубов зустрів військового суддю люб’язно, хоч і не потрудився облачитися як слід (С. Добровольський); І наряджається, і чепуриться [Оксана] щодня (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чого це ти вирядилась, як на май чи на Великодню неділю? - запитав (Є. Гуцало); - Роздягайся... Давай сюди пальто, циліндр. Вифрантився! Одразу й не впізнати (М. Олійник); Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); Аж ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав - він на весілля прибравсь (П. Куліш). - Пор. 1. надяга́ти.