одновіковий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одновікови́й одновікова́ одновікове́ одновікові́
родовий одновіково́го одновіково́ї одновіково́го одновікови́х
давальний одновіково́му одновікові́й одновіково́му одновікови́м
знахідний одновікови́й одновікову́ одновікове́ одновікові́
орудний одновікови́м одновіково́ю одновікови́м одновікови́ми
місцевий на/в одновіково́му, одновікові́м на/в одновікові́й на/в одновіково́му, одновікові́м на/в одновікови́х