одновлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одно́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одно́влюймо
2 особа одно́влюй одно́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одно́влюватиму одно́влюватимемо, одно́влюватимем
2 особа одно́влюватимеш одно́влюватимете
3 особа одно́влюватиме одно́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одно́влюю одно́влюємо, одно́влюєм
2 особа одно́влюєш одно́влюєте
3 особа одно́влює одно́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одно́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одно́влював одно́влювали
жін. р. одно́влювала
сер. р. одно́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
одно́влюваний
Безособова форма
одно́влювано
Дієприслівник
одно́влювавши