одмічати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одміча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одміча́ймо | |
2 особа | одміча́й | одміча́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одміча́тиму | одміча́тимемо, одміча́тимем |
2 особа | одміча́тимеш | одміча́тимете |
3 особа | одміча́тиме | одміча́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одміча́ю | одміча́ємо, одміча́єм |
2 особа | одміча́єш | одміча́єте |
3 особа | одміча́є | одміча́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
одміча́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | одміча́в | одміча́ли |
жін. р. | одміча́ла | |
сер. р. | одміча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
одміча́вши |