одмічати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одміча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одміча́ймо | |
| 2 особа | одміча́й | одміча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одміча́тиму | одміча́тимемо, одміча́тимем |
| 2 особа | одміча́тимеш | одміча́тимете |
| 3 особа | одміча́тиме | одміча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одміча́ю | одміча́ємо, одміча́єм |
| 2 особа | одміча́єш | одміча́єте |
| 3 особа | одміча́є | одміча́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| одміча́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | одміча́в | одміча́ли |
| жін. р. | одміча́ла | |
| сер. р. | одміча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одміча́вши | ||