одмучуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одму́чуватися, одму́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одму́чуймося, одму́чуймось | |
| 2 особа | одму́чуйся, одму́чуйсь | одму́чуйтеся, одму́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одму́чуватимуся, одму́чуватимусь | одму́чуватимемося, одму́чуватимемось, одму́чуватимемся |
| 2 особа | одму́чуватимешся | одму́чуватиметеся, одму́чуватиметесь |
| 3 особа | одму́чуватиметься | одму́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одму́чуюся, одму́чуюсь | одму́чуємося, одму́чуємось, одму́чуємся |
| 2 особа | одму́чуєшся | одму́чуєтеся, одму́чуєтесь |
| 3 особа | одму́чується | одму́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| одму́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | одму́чувався, одму́чувавсь | одму́чувалися, одму́чувались |
| жін. р. | одму́чувалася, одму́чувалась | |
| сер. р. | одму́чувалося, одму́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одму́чувавшись | ||