одмучувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одму́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одму́чуймо | |
2 особа | одму́чуй | одму́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одму́чуватиму | одму́чуватимемо, одму́чуватимем |
2 особа | одму́чуватимеш | одму́чуватимете |
3 особа | одму́чуватиме | одму́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одму́чую | одму́чуємо, одму́чуєм |
2 особа | одму́чуєш | одму́чуєте |
3 особа | одму́чує | одму́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
одму́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | одму́чував | одму́чували |
жін. р. | одму́чувала | |
сер. р. | одму́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
одму́чувавши |