одмучувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одму́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одму́чуймо | |
| 2 особа | одму́чуй | одму́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одму́чуватиму | одму́чуватимемо, одму́чуватимем |
| 2 особа | одму́чуватимеш | одму́чуватимете |
| 3 особа | одму́чуватиме | одму́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одму́чую | одму́чуємо, одму́чуєм |
| 2 особа | одму́чуєш | одму́чуєте |
| 3 особа | одму́чує | одму́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| одму́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | одму́чував | одму́чували |
| жін. р. | одму́чувала | |
| сер. р. | одму́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одму́чувавши | ||