одмежувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одмежува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одмежу́ймо | |
| 2 особа | одмежу́й | одмежу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одмежу́ю | одмежу́ємо, одмежу́єм |
| 2 особа | одмежу́єш | одмежу́єте |
| 3 особа | одмежу́є | одмежу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одмежува́в | одмежува́ли |
| жін.р. | одмежува́ла | |
| сер.р. | одмежува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одмежо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| одмежо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| одмежува́вши | ||