одмежувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одмежува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одмежу́ймо | |
2 особа | одмежу́й | одмежу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одмежу́ю | одмежу́ємо, одмежу́єм |
2 особа | одмежу́єш | одмежу́єте |
3 особа | одмежу́є | одмежу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | одмежува́в | одмежува́ли |
жін.р. | одмежува́ла | |
сер.р. | одмежува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
одмежо́ваний | ||
Безособова форма | ||
одмежо́вано | ||
Дієприслівник | ||
одмежува́вши |