одмежований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одмежо́ваний одмежо́вана одмежо́ване одмежо́вані
родовий одмежо́ваного одмежо́ваної одмежо́ваного одмежо́ваних
давальний одмежо́ваному одмежо́ваній одмежо́ваному одмежо́ваним
знахідний одмежо́ваний одмежо́вану одмежо́ване одмежо́вані
орудний одмежо́ваним одмежо́ваною одмежо́ваним одмежо́ваними
місцевий на/в одмежо́ваному, одмежо́ванім на/в одмежо́ваній на/в одмежо́ваному, одмежо́ванім на/в одмежо́ваних