одлічити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одлічи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одлічі́мо, одлічі́м
2 особа одлічи́ одлічі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одлічу́ одлі́чимо, одлі́чим
2 особа одлі́чиш одлі́чите
3 особа одлі́чить одлі́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одлічи́в одлічи́ли
жін.р. одлічи́ла
сер.р. одлічи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
одлі́чений
Безособова форма
одлі́чено
Дієприслівник
одлічи́вши