одлічити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одлічи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одлічі́мо, одлічі́м | |
| 2 особа | одлічи́ | одлічі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одлічу́ | одлі́чимо, одлі́чим |
| 2 особа | одлі́чиш | одлі́чите |
| 3 особа | одлі́чить | одлі́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одлічи́в | одлічи́ли |
| жін.р. | одлічи́ла | |
| сер.р. | одлічи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одлі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| одлі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| одлічи́вши | ||