одлютувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одлютува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одлюту́ймо | |
| 2 особа | одлюту́й | одлюту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одлюту́ю | одлюту́ємо, одлюту́єм |
| 2 особа | одлюту́єш | одлюту́єте |
| 3 особа | одлюту́є | одлюту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одлютува́в | одлютува́ли |
| жін.р. | одлютува́ла | |
| сер.р. | одлютува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одлютува́вши | ||