одлупцювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одлупцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одлупцю́ймо | |
| 2 особа | одлупцю́й | одлупцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одлупцю́ю | одлупцю́ємо, одлупцю́єм |
| 2 особа | одлупцю́єш | одлупцю́єте |
| 3 особа | одлупцю́є | одлупцю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одлупцюва́в | одлупцюва́ли |
| жін.р. | одлупцюва́ла | |
| сер.р. | одлупцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одлупцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| одлупцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| одлупцюва́вши | ||