одлуплювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив одлу́плювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одлу́плюймо
2 особа одлу́плюй одлу́плюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одлу́плюватиму одлу́плюватимемо, одлу́плюватимем
2 особа одлу́плюватимеш одлу́плюватимете
3 особа одлу́плюватиме одлу́плюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одлу́плюю одлу́плюємо, одлу́плюєм
2 особа одлу́плюєш одлу́плюєте
3 особа одлу́плює одлу́плюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одлу́плюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одлу́плював одлу́плювали
жін. р. одлу́плювала
сер. р. одлу́плювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
одлу́плюваний
Безособова форма
одлу́плювано
Дієприслівник
одлу́плювавши