одлуплений 1 значення

-1-
дієприкметник
(відокремлений, знятий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одлу́плений одлу́плена одлу́плене одлу́плені
родовий одлу́пленого одлу́пленої одлу́пленого одлу́плених
давальний одлу́пленому одлу́пленій одлу́пленому одлу́пленим
знахідний одлу́пленого, одлу́плений одлу́плену одлу́плене одлу́плених, одлу́плені
орудний одлу́пленим одлу́пленою одлу́пленим одлу́пленими
місцевий на/в одлу́пленому, одлу́пленім на/в одлу́пленій на/в одлу́пленому, одлу́пленім на/в одлу́плених