одкупоритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одкупо́ритися, одкупо́ритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа одкупо́риться одкупо́ряться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одкупо́рився, одкупо́ривсь одкупо́рилися, одкупо́рились
жін.р. одкупо́рилася, одкупо́рилась
сер.р. одкупо́рилося, одкупо́рилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одкупо́рившись