одкупити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одкупи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одкупі́мо, одкупі́м | |
| 2 особа | одкупи́ | одкупі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одкуплю́ | одку́пимо, одку́пим |
| 2 особа | одку́пиш | одку́пите |
| 3 особа | одку́пить | одку́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одкупи́в | одкупи́ли |
| жін.р. | одкупи́ла | |
| сер.р. | одкупи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одку́плений | ||
| Безособова форма | ||
| одку́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| одкупи́вши | ||