одкупити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одкупи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одкупі́мо, одкупі́м | |
2 особа | одкупи́ | одкупі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одкуплю́ | одку́пимо, одку́пим |
2 особа | одку́пиш | одку́пите |
3 особа | одку́пить | одку́плять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | одкупи́в | одкупи́ли |
жін.р. | одкупи́ла | |
сер.р. | одкупи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
одку́плений | ||
Безособова форма | ||
одку́плено | ||
Дієприслівник | ||
одкупи́вши |