одкочувати 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(котячи, просувати в бік від чогось)

Словник відмінків

Інфінітив одко́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одко́чуймо
2 особа одко́чуй одко́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одко́чуватиму одко́чуватимемо, одко́чуватимем
2 особа одко́чуватимеш одко́чуватимете
3 особа одко́чуватиме одко́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одко́чую одко́чуємо, одко́чуєм
2 особа одко́чуєш одко́чуєте
3 особа одко́чує одко́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одко́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одко́чував одко́чували
жін. р. одко́чувала
сер. р. одко́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одко́чувавши
-2-
дієслово доконаного виду
(закінчити кочувати)

Словник відмінків

Інфінітив одко́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одко́чуймо
2 особа одко́чуй одко́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одко́чуватиму одко́чуватимемо, одко́чуватимем
2 особа одко́чуватимеш одко́чуватимете
3 особа одко́чуватиме одко́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одко́чую одко́чуємо, одко́чуєм
2 особа одко́чуєш одко́чуєте
3 особа одко́чує одко́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одко́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одко́чував одко́чували
жін. р. одко́чувала
сер. р. одко́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одко́чувавши

Словник відмінків

Інфінітив одкочува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одкочу́ймо
2 особа одкочу́й одкочу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одкочу́ю одкочу́ємо, одкочу́єм
2 особа одкочу́єш одкочу́єте
3 особа одкочу́є одкочу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одкочува́в одкочува́ли
жін.р. одкочува́ла
сер.р. одкочува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одкочува́вши