-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одкоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одкоті́мо, одкоті́м
2 особа одкоти́ одкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одкочу́ одко́тимо, одко́тим
2 особа одко́тиш одко́тите
3 особа одко́тить одко́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одкоти́в одкоти́ли
жін.р. одкоти́ла
сер.р. одкоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
одко́чений
Безособова форма
одко́чено
Дієприслівник
одкоти́вши

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. [Солдат:] Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).