одкоркувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одкоркува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одкорку́ймо
2 особа одкорку́й одкорку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одкорку́ю одкорку́ємо, одкорку́єм
2 особа одкорку́єш одкорку́єте
3 особа одкорку́є одкорку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одкоркува́в одкоркува́ли
жін.р. одкоркува́ла
сер.р. одкоркува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
одкорко́ваний
Безособова форма
одкорко́вано
Дієприслівник
одкоркува́вши